1921

1921 7 лютого
В.Ленін підписав декрет "О составлении государственного фонда ценностей для внешней торговли". У системі Наркомату зовнішньої торгівлі створювався ор-ган, який повинен був здійснювати "отбор, классифика-цию, оценку и учет могущих служить для экспорта худо-жественных и антикварно-исторических пред-метов, а также предметов роскоши". У цьому декреті не було згадки про декрет Раднаркому від 19 вересня 1918 року "Про заборону вивозу і продажу за кордон предметів особливого художнього значення".
7 березня
Більшовицький уряд ухвалив рішення про обов'язкове викладання у всіх вищих учбових закладах "історичного матеріалізму".
8 березня
У той час, коли військо під орудою М.Тухачевського розпочало придушення антибільшовицького виступу кронштадських моряків і робітників, у Москві відкрився Х з'їзд РКП(б), який ухвалив рішення про перехід від політики "воєнного комунізму" до НЕПу - нової економічної політики.
14 травня
За пропозицією В.Леніна Політбюро ЦК РКП(б) ухвалило постанову "Про розширення прав ВЧК щодо застосування вищої міри покарання".
11 лютого
В.Ленін підписав декрет Раднаркому РСФСР про створення у Москві і Петрограді інститутів по підготовці червоної професури для викладання у вищих школах марксистської філософії.
22 червня
Група громадських діячів оголосила про намір створити Всеросійський громадський комітет допомоги тим, хто голодує. Мета - зібрати на Заході гроші, харчі, медикаменти. Більшовики вперше санкціонували ство-рення незалежної громадської організації (до якої увійшли письменники, академіки, дехто з колишніх членів Тимчасового уряду, театральні діячі). Однак ВЧК отри-мала необхідні інструкції. Комітет проіснував трохи більше місяця, а його члени були піддані арештам, обшукам, висланням з Москви, а пізніше з країни. Від смерті багатьох з них врятувала допомога Фрітьофа Нансена. Письменник М.Горький вийшов із складу комітету за три дні до його розгону, вважають, що його попередили.
22 червня
У Москві відкрився ІІІ конгрес Комінтерну. Після невдалих спроб організувати революції в Німеччині, прибалтійських країнах і Польщі комуністи на чолі з В.Леніним зняли на конгресі гасло світової революції. Впроваджувалася нова економічна політика, слід було вчитись торгувати із Заходом. Ліві партії Комінтерну - німецька, голандська, та деякі інші - приєднались до російської лівої опозиції, обвинувачуючи прибічників В.Леніна у зраді ідеалів світової революції, продажі Росії капіталістам.
серпень
Більшовики розгромили загони Нестора Махна
серпень
Політбюро ЦК КП(б)У при обговоренні питання "Про кампанію щодо боротьби з голодом" ухвалило рішення "Вказати губкомам, що під час проведення кампанії необхідно розрізняти заклик до боротьби з голодом в Росії від боротьби з неврожаєм в Україні, де допомога районам, що постраждали від неврожаю, може бути цілком надана своїми губернськими або повітовими засобами"
4-29 листопада
Другий зимовий похід армії УНР під проводом Юрія Тютюнника. 23 листопада 359 його учасників розстріляні під Базаром

Посуха на Півдні Укрвїни у 1921р. була не менш тяжкою, ніж у Поволжі, і перерозподіл врожаю на користь південних губерній міг попередити голод. Однак ленінський уряд турбувало насамперед становище у Москві, Петрограді і Донбасі. Виконуючи директиви центру, ЦК КП(б)У у липні 1921р. зобов'язав місцеву владу "докласти надлюдських зусиль для підняття продзаготівлі і виконання нарядів Наркомпроду навіть на шкоду задоволенню місцевих потреб". Наслідки цих антилюдяних вказівок не забарилися: тільки в степових губерніях УКраїни кількість голодуючих зросла з грудня 1921 до травня 1922р. з 1,2 млн. до 3,8 млн. осіб, а по всіх губерніях - до 5,6 млн. осіб, що становило 25% населення України. У 1922р. в Україні померло 70% немовлят.

Катастрофічна посуха та неврожай 1921р. загострили ситуацію з хлібом у найважливіших зернових районах Росії, Поволжі та на півдні України. УСРР зібрала лише 30% урожаю 1916р. На посуху наклалися тяжкі наслідки війни - спочатку 1-ї світової, потім - громадянської. Сільське господарство постраждало від більшовицької продрозкладки 1919 - 1920рр., що виявилось у скороченні посівних площ у губерніях з порівняно добрим врожаєм.

Влада не бажала згадувати про голодуючих українських селян. Газетам було заборонено писати про голод. Лише на початку 1922р., коли на півдні голодуючих селян почала косити смерть, Україні дозволили укласти з Американською адміністрацією допомог (АРА) угоду, аналогічну укладеній Росією ще в серпні 1921р. У травні 1922р. Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) Г. Петровський звернувся до Всеросійського ЦВК з проханням припинити вивіз продовольства з УСРР, оскільки "у Росії - перелом у кращий бік. На Україні - навпаки. Херсонські жахи продажу людського м'яса поширюються... На 1 квітня голодуючих - 3 млн. Допомога - переважно одна восьма фунта хліба - надається тільки 15%...". Через тиждень у листі до М. Калініна він напише: "Маючи своє Поволжя, Україна з початку кампанії до 1 травня надіслала в прикріплені до неї голодгубернії РСФРР 960 вагонів продовольства, тобто в 4 рази більше, ніж своїм голодуючим губерніям..."