1939-1940

1939 23 серпня
У Москві було укладено радянсько-німецький пакт про ненапад, а 28 вересня він був доповнений угодою про дружбу і кордони. Ці угоди, до яких було додано секретні протоколи, являли собою по суті змову двох диктаторів - Гітлера і Сталіна, які поділи між собою території в Європі. Наявність секретніх протоколів була визнана З'їздом народних депутатів СРСР лише 24 грудня 1989 року, а текст оригіналів надруковано в Росії на по-чатку 1993 року.
17 вересня
Червона Армія перетнула польський кордон. Розпочався "визвольний похід".
2 листопада
З'явився наказ НКВД СРСР № 001335 "Про закриття в'язниці ГУГБ на острові Соловки".
4 грудня
Утворення 6 західноукраїнських областей 1940
14 червня
Раднарком УРСР і ЦК КП(б)У затвердили план переселення з України до Казахстану і Сибіру понад 31 тис. господарств колгоспників протягом одного року.
26 червня
За поданням ВЦРПС Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ "Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний тиждень і заборону самовільного уходу робітників та службовців з підриємств та закладів". Якщо робітники та службовці самовільно йшли з роботи, вони підлягали тюремному ув'язненню на термін від 2 до 4-х місяців. Запізнення чи прогул (відсутність на робочому місці понад 20 хвилин) без поважних причин каралися виправно-трудовими роботами за місцем роботи терміном до 6 місяців з утриманням до 20% зарплати. Після цього закону чисельність засуджених лише по РСФРР зросла з 684 тис. у 1939 році до 2 млн. осіб у 1940-1942 роках.
28 червня
Червона Армія увійшла у Північну Буковину і Бесарабію.
15 липня
РНК СРСР затвердив "Постанову про дисциплінарний батальйон Червоної Армії", куди потрапляли навіть за невелику провину, наприклад за "самовольную отлучку в течение более двух часов". Винуватець мав право писати рідним не частіше, ніж один раз на тиждень, раз на два місяці дозволялося побачення з родичами. Вже восени 1940 року ДБ були сформовамі у всіх військових округах країни і використовувались на найтяжчих роботах.
6 серпня
Відразу після приїзду за вказівкою наркомзему у Західну Україну працівниками НКВД був заарештований вчений-біолог Микола Вавілов.
11 серпня
Було скасовано інститут військових комісарів Червоної Армії (представників партії, які не перебували у підпорядкуванні у командирів і які контролювали їхні дії). комісарство знов було поновлено у липні 1941 року.
22 серпня
Постановою Політбюро ЦК ВКП(б) було створено Комісію по попередньому перегляду кінофільмів. Сталін особисто переглядав нові стрічки (оскільки їх створювалось дуже мало) і вирішував долю кожної з них.
19 жовтня
Указом Президії Верховної Ради СРСР було встановлено карну відповідальність інженерів, техніків, майстрів і кваліфікованих робітників за відмову підкоритись рішенню адміністрації про переведення їх з одного підприємства на інше.
29 жовтня
За поданням А.Жданова було ухвалено секретну постанову ЦК ВКП(б) про вилучення збірника "ідеологічно шкідливих" віршів А.Ахматової про винесення догани директорам видавництва "Советский писатель", яке видало книжку. Особливе невдоволення викликав вірш:
"Когда б вы знали, из какого сора
Растут стихи, не ведая стыда..."
31 жовтня
Постановою РНК СССР було запроваджено нагрудний знак "Заслуженный работник НКВД".
10 грудня
Президія Верховної Ради СРСР ухвалила Указ "Про карну відповідальність неповнолітніх за дії, що можуть викликати аварію потягу". Указ передбачав застосування карного покарання до осіб, починаючи з 12-літнього віку.

Після зустрічі Ріббентроп надіслав Гітлеру телеграму: "Сталін і Молотов дуже милі. Я почував себе, як серед старих партійних товаришів". ЗО вересня 1939 року "Правда" надрукувала заяву Ріббентропа співробітникові ТАСС, в якій були такі слова: "На завершення фон Ріббентроп заявив: "Переговори відбулися у особливо дружній І чудовій атмосфері. Одначе насамперед я хотів би відзначити винятково сердечне прийняття, надане мені радянським урядом і особливо пп. Сталіним і Молотовим"

23 серпня 1939 року було укладено "пакт Ріббентропа-Молотова" із секретними протоколами до нього. Це була змова двох тираній і двох диктаторів, які поділили між собою сфери впливу від Балтійського до Чорного моря, від Фінляндії до Бессарабії, зокрема домовилися знищити Польщу як державу.

26 грудня 1939 року, відповідаючи Ріббентропу на поздоровлення із 60-річчям, Сталін відзначив, що радянсько- німецьку дружбу скріплено спільно пролитою кров'ю. Для реалізації домовленостей про спільні дії проти польського підпілля налагодили співпрацю Гестапо і НКВД. У місті Закопане було створено спільний учбовий центр. У березні 1940 року тут відбулася зустріч працівників НКВД і Головного управління імперської безпеки, на якій обговорювались ті самі питання. До літа 1941 року НКВД було передано до Німеччини близько 4000 осіб, серед них родини заарештованих в СРСР і розстріляних німецьких комуністів. У ході військових дій командири передових частин нацистської і радянської армій здійснювали обмін спеціальними офіцерами зв'язку. У Гродно, Бресті та інших містах ще до капітуляції Варшави відбулися спільні військові паради. Наприклад, у Гродно з німецьким генералом парад приймав командир корпусу В.Чуйков, а у Бресті -генерал Г.Гудеріан і командир бригади С.Кривошеїн.

Після укладення угоди "Про дружбу І кордон" від 28 вересня 1939 року в Німеччину з СРСР почало-ся постачання продовольства і стратегічної сировини. У жовтні 1939 року почались нові переговори з економічних питань, що завершились 11 лютого 1940 року. Було вирішено, що Радянський Союз у перші 12 місяців надасть Німеччині сировину загальною вартістю півмільярда рєйхсмарок, в тому числі зерно, нафта (900 тисяч тон), хлопок {100 тисяч тон), фосфати (500 тисяч тон) та багато іншого. 10 січня 1941 року було укладено ще одну нацистсько-більшовицьку економічну угоду.