1946

1946 28 лютого
Пленум ЦК КП(б)У обговорив питання про підсумки 1945 сільськогосподарського року і підготовку до весняної сівби 1946 р.
29 серпня
Офіційно оголошено, що "у зв'язку із посухою у ряді областей СРСР і скороченням державних запасів продовольства" вірішено на рік відкласти відміну карткової системи. А 6 вересня місцевих керівників попередили про підвищення пайкових цін на харчі.
27 вересня
З'явилась постанова Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) "Про економію та витрату хліба". Вона містила такі заходи, як зниження норм видачі хліба утриманцям (по-російські иждивенцам) і дітям, зняття з харчового постачання (тобто позбавлення пайка) робітників і службовців підприємств місцевої промисловості, МТС, радгоспів.
5 жовтня
В Україну надходить телеграма від Ради Міністрів СРСР (а тоді її очолював Сталін) із критикою і вимогами до керівництва областей і районів, яке нібито "все ще продовжує стояти поза справою хлібозаготівель", не веде "необхідної боротьби за повне і своєчасне виконання державних планів заготівель".
15 жовтня
М.Хрущов надіслав листа до Сталіна і доводив, що посуха знизила врожайність хлібів наполовину проти первісних видових оцінок. Відтак у цьому та інших листах містилося прохання знизити план хлібозаготівель. Ось що згадував сам М.Хрущов про реакцію з Москви:"Сталін надіслав мені найбрутальнішу, образливу телеграму, де говорилося, що я сумнівна людина: пишу записки, де доводжу, що Україна не може виконати госпзаготівлі, і прошу величезну кількість карток для харчування людей. Ця телеграма подіяла на мене вбивчо. Я розумів трагедію, що загрожувала не тільки моїй персоні, а й українському народові, республіці: голод став невідворотним і невдовзі розпочався".
4 листопада
Міністр заготівель СРСР Двинський надіслав М.Хрущову телеграму такого змісту: "Незважаюци на неодноразові вказівки посилення заготівель продовольчих культур, ви цьому найважливішому заходу не приділяєте достатньої уваги. Станом на 20 жовтня по вашій республіці надійшло 120 млн. 783 тис. пудів жита і пшениці, залишається до здаці 111 097 тис. пудів. Наказую дати райуповмінзагам вказівку здійснити за особовими рахунками колгоспів, радгоспів перевірку здачі продкультур, висунути жорсткі вимоги першочергової здачі їх державі у найкоротший строк. Винних у навмисній затримці здачі продкультур притягайте до суворої відповідальності".
26 листопада
З Москви від Й.Сталіна і А.Жданова надійшла телеграма, адресована М.Хрущову і Д.Коротченку, в якій вони обвинувачувались у тому, що вони стали на шлях згортання хлібоздавання. Тут містилася також вимога покінчити з небільшовицьким ставленням до виконання плану хлібозаготівель, покарати тих, хто приховує хліб
17 грудня
М.Хрущов надіслав Сталіну чергового листа, в якому йшлося про найнагальнішу необхідність надати фуражну позику колгоспам України. За підрахунками обкомів партії, 1946 р. для боротьби з голодом потрібно було 150 тис. т зерна. Протягом 1947 р. Україні було виділено продовольчу і насіннєву позики, а також 140 млн. крб для налагодження безоплатного харчування населення.

Згадуючи ту ситуацію у мемуарах, М.Хрущов наводить розповідь тодішнього першого секретаря Одеського обкому КП(б)У Олексія Кириченка, який виїхав до якогось колгоспу перевірити, як люди переживають зиму. Йому сказали, щоб вш зайшов до такої-то колгоспниці Ось що він побачив: "На жахливу картину я натрапив. Бачив, як ця жінка на столі розрізала труп своєї дитини, чи то хлопчика, чи то дівчинки, і примовляла: "Ось вже Манечку з'їли, а тепер Іванечка засолимо. Цього вистачить на якийсь час". Ця жінка збожеволіла від голоду і зарізала своїх дітей. Можете собі це уявити?"

У 1946р. у Миколаївській області, наприклад, урожай зернових культур станоеив від 1,9 до 3 ц з гектара. За підсумками сільськогосподарського 1946р. колгоспники КиЇвськоЇ облаеті на вироблені трудодні одержали не білыие 150 г зерна на трудодень. В інших областях цей показник дорівнював 50-100 г, а подекуди на трудодні взагалі не одержали ні хліба, ні грошей. Валовий збір усіх зернових в УкраЇні станоеив у 1946р. у 3,5 рази менше, ніж у 1940р. Із 26397 наявних влітку 1946р. колгоспів 5500 не зібрали навіть тієї кількості зерна, яку засіяли. Брак кормів призвів до значного скорочення поголів'я великої рогатої худоби, свиней та коней.

До ЦК КП(б)У та до уряду УРСР одне за одним надходили прохання про продовольчу позику. Ось лише один з документів з Дніпропетровської області, що виразно змальовує тодішню ситуацію: "Виконком обласної Ради депутатів трудящих і обком КП(б)У повідомляють, що в багатьох колгоспах області, особливо в районах, що потерпіли від посухи 1946 року, останнім часом встановлено випадки голодних набряків у колгоспників і навіть цілих сімей... Як встановлено, хворіють у більшості випадків сім'ї загиблих воїнів, непрацездатні самотні люди похилого віку і багатосімейні, у яких або відсутній глава сім'ї, або він непрацездатний внаслідок інвалідності, переселенці з Польщі та репатрійовані. У зв'язку з тим, що продовольчі запаси у сільського населення, особливо того, що мешкає в районах, які потерпіли від неврожаю, відсутні, останнім часом різко зросла захворюваність серед дітей і помітно збільшився приплив дітей з сільської місцевості у міста... Останнім часом відмічено випадки залишення дітей батьками, що мешкають у сільській місцевості, у громадських місцях міст (на вокзалах, у виконкомах міських і районних Рад, в міліції та інш. установах). Таке становище склалося внаслідок того, що у 1946 році деякі колгоспники одержали дуже незначну кількість хліба на вироблені трудодні.