Плакатами № 36 і 37 завершується висвітлення в експозиції післявоєнного періоду останнього десятиліття сталінської диктатури. Плакатами № 38 та 39 експозиція повертається до 1946-47 рр. її підзаголовок "Третій удар голодом".
Голод почався з посухи в південних областях України. Замість того, аби організувати допомогу цьому регіону, Сталін цинічно пов'язав цей голод з проявами українського
буржуазного націоналізму. Хрущов, який до приїзду Л.Кагановича був тоді першим секретарем ЦК КПУ і очолював уряд УРСР (весна 1947 рік), надіслав до Москви кілька листів, за що Сталін ( про це збереглися спогади) назвав його "українським буржуазним націоналістом" і категорично заборонив будь-яку допомогу Україні.
Тоді ж із СССР вивозилося зерно, на що Президент Чехословаччини Клемент Ґотвальд сказав: "Радянський Союз врятував нас від голоду". Є й дані, що до Польщі було передано 200 тисяч тонн зерна, до
Франції - 500 тисяч тон, тоді як в Україні від голоду гинули люди. Маловідомий, але жахливий факт - лише загсами в Україні тоді було зареєстровано близько 1 млн. голодних смертей. В останні роки надруковано книжки про голод 1946-1947 р., де наводяться унікальні документи про реальну ситуацію в країні на час третього удару голодом. За рахунок "української валюти", тобто українського хліба, Москва підгодовувала створені нею комуністичні режими в державах Східної Європи.
назад
