1965
квітень
Голова КГБ при Раді Міністрів УРСР В.Нікітченко інформував ЦК КПУ про розповсюдження серед молоді неопублікованих творів В.Симоненка.
30 липня
М.Шолохов надіслав Л.Брежнєву листа про те, що він дізнався про рішення присудити йому Нобелівську премію по літературі. "На всяк випадок, - писав М.Шолохов, - мені хотілося б знати, як Президія ЦК поставиться до того, якщо цю премію буде (всупереч класовим переконанням шведського комітету) присуджено мені, і що ЦК мені порадить?". Політбюро порадило взяти премію.
8 серпня
В селі Шешори Івано-Франківської області відбувся несанкціонований мітинг, присвячений відкриттю пам'ятника Т.Шевченку, в якому взяли участь син І.Франка Тарас, письменник Ю.Назаренко, журналіст В.Чорновіл, етнографічний ансамбль "Гомін".
27 серпня
Було підписано до друку книжку історика Олександра Некрича "1941. 22 июня", в якій автор вперше у радянській історіографії частково прагнув проаналізувати причини поразок на початковому етапі війни з нацистами. Невдовзі книжку вилучили з бібліотек, автора виключили з партії, а згодом він був змушений емігрувати.
4 вересня
У київському кінотеатрі "Україна" відбулася прем'єра фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків", під час якої відбувся мітинг протесту проти нової хвилі політичних репресій серед української інтелігенції. У мітингу взяли участь І.Дзюба, В.Чорновіл, Ю.Бадзьо, В.Стус, М.Коцюбинська та ін.
8 вересня
За публікацію своїх творів на Заході було заарештовано літературознавця і письменника Андрія Синявського (псевдонім Абрам Терц).
16 вересня
До Карного кодексу СРСР внесено поправки, що полегшували переслідування дисидентів.
5 грудня
У Москві, у день Конституції СРСР, на Пушкінській площі відбулася нечисленна демонстрація (перша після 20-х років неофіційно організована). Маніфестанти (Олександр Єсенін-Вольпін, Юрій Титов, Юрій Галансков та ін.) несли плакати: "Требуем гласности суда над Синявским и Даниєлем!", "Уважайте советскую Конс-титуцию!" та ін. Ці плакати у них відібрали. Було затримано близько 20 осіб, яких невдовзі звільнили.
11 грудня
Голова КГБ СРСР В.Семичастний надіслав до ЦК КПРС цілком таємну записку "про антирадянську діяльність творчої інтелігенції". До антирадянських кінофільмів було зараховано "33" (спроба "дискредитувати все, включно із польотом космонавта"), "Иду на грозу" (герої - "розбещені люди"), "На одной планете" (фільм зображує Леніна не борцем, а "втомленим інтелігентом"). Зверталася увага і на те, що актори, які грали роль Леніна, грають й інші ролі ("Сьогодні вони грають Леніна, завтра купця, післязавтра п'яничку...")
16 грудня
Орган ЦК КПРС газета "Правда" надрукувала без погодження з керівництвом КПУ УРСР статтю секретаря Львівського обкому КПУ В.Маланчука "Сила великої дружби", в якій нищівно таврувалися "рецидиви українського буржуазного націоналізму".
грудень
У Києві у самвидаві вийшла друком праця Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?", присвячена аналізу національно-культурної політики в Україні за роки комуністичного режиму.
|
|
|
|
З діяльністю Л.Брежнєва пов'язані
неосталіністська лінія, посилення
русифікації народів Імперського СРСР,
агресивна зовнішня політика, (зокрема
придушення протестів у країнах
"соціалістичного табору", а серед них
"празької весни" 1968, авантюристична
війна в Афганістані, розпочата у 1979),
що спиралась на шалену і руйнівну для
господарства країни ескалацію
озброєнь, а також підтримка
"революційних" режимів у країнах
"третього світу". Під час перебування
Л.Брежнєва при владі особливої сили
набуло придушення інтелектуальної
свободи і прав людини {із застосування
психіатричного терору, арештів і
висилок дисидентів), посилився
тотальний контроль за суспільством з
боку органів КГБ, а також моральна
деградація партійно-державної
номенклатури. Водночас було
здійснено спробу формування потворного культу особи самого Л.Брежнєва.
|
|
|
|
|
|
|
|
1966
10 лютого
У московському обласному суді розпочався судовий процес над письменниками-дисидентами А.Синявським і Ю.Даніелем, які нелегально надрукували свої твори на Заході. Вироки за "антирадянську діяльність" були такими: Синявський одержав 7 років позбавлення волі, Даніель — 5.
14 лютого
Відомі діячі науки і культури - Петро Капиця, Андрій Сахаров, Ігор Тамм, Валентин Катаєв, Віктор Некрасов, Володимир Тендряков, Корній Чуковський, Олег Єфремов, Майя Плисецька та багато інших підписали листа до Л.Брежнєва, підкреслюючи неприпустимість реабілітації Сталіна.
24-25 березня
У Львові відбувся закритий судовий процес над Іваном Гелем, якого обвинуватили у антирадянській агітації і пропаганді і засудили на 3 роки позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму.
30 квітня
Студент Київського інституту народного господарства Г.Москаленко і робітник В.Кукса вивісили на даху інститутського гуртожитку жовто-блакитний прапор, на якому було вишито: "Ще не вмерла Україна, ще її не вбито".
25 травня
Письменниця, літературознавець, правозахисник Лідія Чуковська написала відкритого листа М.Шолохову з протестом проти його заклику покарати письменників-дисидентів Ю.Даніеля і А.Синявського не на підставі чинного законодавства, а "керуючись революційною правосвідомістю". Саме цей заклик містив виступ М.Шолохова на ХХІІІ з'їзді КПРС.
29 вересня
І.Дзюба виступив на мітингу у Бабиному Яру з нагоди 25-річчя знищення євреїв 
|
|
|
повернутись
