1986-1987

1986 13 лютого
В газеті "Правда" було надруковано статтю "Очищение. Откровенный разговор", яка містила гостру критику партійної номенклатури. Публікація викликала велику дискусію. М.Горбачов підтримав цю статтю. Її автором була оператор Щокінського ПО "Азот" Тульської області Тетяна Самоліс. Згодом вона працюватиме прессекретарем Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації.
25 лютого
У Кремлівському Палаці з'їздів у Москві відкрився XXVII з'їзд КПРС. М.Горбачов виступив із 5-годинною промовою, підкресливши, що з 70-х років розвиток економіки СРСР мав низку проблем, закликав до "радикального реформування" системи управління, надання більшої господарської самостійності у промисловості і на селі, але при цьому не відступаючи від основних принципів соціалізму.
26 квітня
Катастрофа на Чорнобильській атомній станції.
4 червня
Було заарештовано діяча православного руху у СРСР, літератора Павла Проценка. Йому інкримінували антирадянську діяльність, а також керівництво нелегальною релігійною організацією "Християнська спілка України". Вирок - 3 роки таборів. На захист П.Проценка виступили Б.Окуджава, Ф.Іскандер, Є.Євтушенко, міжнародні організації. У лютому 1987 П.Проценка звільнили ("у зв'язку із зміною обстановки у країні").
16 липня
Голова КГБ СРСР В.Чебриков надіслав М.Горбачову записку "О подрывных устремлениях противника в среде творческой интеллигенции" із довгим переліком відомих прізвищ. Із цього документа випливало, що "Рибаков, Солоухін, Окуджава, Можаєв, Корнілов... знаходяться під прискіпливою увагою спецслужб ворога".
26 грудня
Голова КГБ СРСР В.Чебриков, Генеральний прокурор СРСР А.Рекунков, голова Верховного Суду В.Теребілов, міністр юстиції Б.Кравцов звернулись до ЦК КПРС з доповідною запискою, в якій пропонувалося розглянути питання про звільнення в порядку помилування з місць ув'язнення та заслання певної частини засуджених. 1987 Весна
Рішенням Президії Верховної Ради СРСР помилувано Мирослава Мариновича.
Липень
У Москві відбулися демонстарції протесту кримських татар з вимогою повернення на історичну батьківщину.
6 вересня
У Львові створено "Українську ініціативну групу за звільнення в'язнів сумління" у складі М.Горинь (голова), В.Барладяну, І.Гель, З.Попадюк, С.Хмара, В.Чорновіл.
2-3 листопада
У Москві відбулося урочисте засідання, присвячене 70-річчю Жовтневої революції. З доповіддю "Жовтень і перебудова: революція продовжується" виступив М.Горбачов. Ця доповідь дала імпульс процесу реабілітації багатьох діячів, викриттю злочинів комуністичного режиму.
Листопад
У Львові комітет захисту Української католицької церкви очолив український правозахисник, багаторічний політв'язень Іван Гель.
8 грудня
Був закритий табір особливо суворого режиму ВС-389/36 в Кучино (Чусовський район Пермської області). В'язнів-українців перевезли до табору ВС-389-35, що на станції Всехсвятская.

Дуже швидко стало зрозуміло, що за таких умов не вдасться відділити "доброго" Леніна від "поганого" Сталіна. Критика почала сягати основ системи, її антигуманної природи.

М.Горбачов продовжував молитися комуністичним ідолам. Однак водночас висунув два принципових гасла: "гласність" і "демократизація". Одним із результатів цього стала ліквідація "білих плям" історії, повернення імен дискредитованих раніше діячів, літературно-мистецьких творів, наукових праць, розгортання дискусій навколо вузлових політико-історичних проблем, залучення через публіцистику до осмислення сучасних процесів широкого загалу.