Биківня 1937-1941 рр.

ЗЛОЧИН БЕЗ КАЯТТЯ Биківнянські поховання за дослідженнями є найбільш масовими в Україні. Тут, за попередніми підрахунками протягом 1937-1941 років було знищено та таємно захоронено більше ста тисяч громадян України. Стосовно Биківнянських поховань створювалось чотири Державні комісії 1944, 1971, 1987 і 1988-1989рр. Остання Державна комісія яка була створена 08.12.1988р. розпорядженням Ради Міністрів УРСР №534 після розкопок, часткової ексгумації жертв і свідчень більше двохсот свідків встановила, що у 19-му та 20-му кварталах Дарницького лісництва біля селища Биківня поховані жертви комуністично-біпьшовицьких репресій 30-х років. Піспя висновків урядової комісії із пам'ятного хреста був знятий неправдивий напис, встановлений радянською владою, який засвідчував, що у Биківні поховані жертви нацизму. Кримінальна Справа щодо Биківнянських поховань до сих пір не розлідувана правоохоронними органами і декілька разів порушувапась та закривалась. Останній раз у 1999 році за вимогою громадськості та за заяв громадян України, рідні яких поховані в Биківні розслідування справи Генеральною прокуратурою України було поновлено. В 2001 році військова прокуратура знову закрила цю справу. Биківнянські поховання, як одні з найбільших за чисельністю, е символом місця всіх масових захоронень жертв репресій доби тоталітаризму. Сюди щорічно у другу неділю травня приїжджають з різних областей України вшанувати пам'ять рідних навіть ті громадяни які за повідомпеннями правоохоронних органів знають, що їхні родичі поховані в Сибіру на Соловках, в Кінгірі, Магадані та в інших місцях де знаходилися концентраційні табори в колишньому СРСР. За ініціативою товариства "Меморіал" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 22 травня 2001р. за №546 "Про створення Державного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", який став би центром дослідження масових поховань жертв більшовицьких репресій в Україні"

Ще один символ терору: Биківня - селище на північно-східній околиці Києва обабіч Чернігівського шосе. Тут у 1936-1941рр. здійснювалась масове поховання репресованих І страчених органами НКВД у Києві осіб. Перші жертви, яких як правило привозили з Лук'янівської в'язниці, були захоронені тут ще наприкінці 20-х років. Офіційно будівництво спеціальної зони для таємних поховань розпочалося у 1936р. З того часу тут у таємній обстановці систематично ховали знищених жертв комуністичного режиму.