Кількість утрачених об'єктів архітектурної спадщини в регіонах України
| № п/п |
Регіон |
Втрачені об'єкти архітектурної спадщини |
Пам'ятки архітектури національного значення |
Коефіцієнт втрат % |
| І. Середня Наддніпрянщина і Північне Лівобережжя |
| 1 |
Київ |
35 |
390 |
8,97 |
| 2 |
Київська область |
13 |
91 |
14,28 |
| 3 |
Чернігівська область |
76 |
171 |
44,44 |
| 4 |
Полтавська область |
40 |
62 |
64,51 |
| Всього |
173 |
770 |
22,47 |
| ІІ. Слобожанщина |
| 6 |
Харківська область |
30 |
73 |
41,09 |
| 7 |
Сумська область |
75 |
127 |
59,05 |
| 8 |
Луганська область |
5 |
25 |
12 |
| 9 |
Донецька область |
1 |
13 |
7,7 |
| Всього |
109 |
238 |
45,8 |
| ІІІ. Поділля |
| 10 |
Вінницька область |
6 |
167 |
3,6 |
| 11 |
Хмельницька область |
17 |
230 |
7,39 |
| 12 |
Тернопільська область |
4 |
180 |
2,22 |
| Всього |
19 |
373 |
5,09 |
| IV. Волинь |
| 13 |
Волинська область |
7 |
200 |
3,5 |
| 14 |
Рівенська область |
7 |
109 |
6,42 |
| 15 |
Житомирська область |
5 |
64 |
7,81 |
| Всього |
19 |
373 |
5,09 |
| V. Галичина, Закарпаття, Буковина |
| 16 |
Львівська область |
12 |
794 |
1,51 |
| 17 |
Івано-Франківська область |
7 |
149 |
4,7 |
| 18 |
Закарпатська область |
35 |
137 |
25,55 |
| 19 |
Чернівецька область |
2 |
112 |
1,78 |
| Всього |
56 |
1192 |
4,7 |
| VІ. Південь |
| 20 |
Одеська область |
1 |
72 |
1,39 |
| 21 |
Миколаївська область |
1 |
14 |
7,14 |
| 22 |
Херсонська область |
1 |
32 |
3,12 |
| 23 |
Кіровоградська область |
1 |
17 |
5,88 |
| 24 |
Дніпропетровська область |
4 |
35 |
11,43 |
| 25 |
Запорізька область |
1 |
5 |
20 |
| 26 |
Крим |
3 |
216 |
1,39 |
| Всього |
12 |
391 |
6,07 |
| Загалом |
396 |
3541 |
11,18 |
Періодизація врат об'єктів архітектурної спадщини України
 |
До першої світової війни (до 1914р.) |
Під час першої світової війни (1914-1918рр.) |
У міжвоєнний період (1919-1940рр.) |
Під час другої світової війни (1941-1945рр.) |
У повоєнний період (1946-1989рр.) |
У незалежній Україні (1990-2001рр.) |
| Кількість знищених об'єктів архітектурної спадщини |
60 |
7 |
251 |
18 |
48 |
12 |
| У відсотках до загальної кількості |
15,15% |
1,77% |
63,38% |
4,55% |
12,12% |
3,03% |
| Всього: |
396 об'єктів = 100% |
З цієї таблиці можна зробити ще один, дуже прикрий для нас висновок: за 10 років незалежності України пам'яток архітектури (а мова йде не просто про об'єкти, які перебували на державному обліку й під охороною держави)
бкло втрачено більше, ніж у роки першої світової війни і лише трохи менше, ніж в роки другої світової війни. Для наочності кількість втрат у різні хронологічні
періоди наведена на графіку, що поданий нижче (таблиця 3). І зрештою, ми можемо визначити основні причини втрати тих чи інших об'єктів архітектурної спадщини. Основні причини ми вже зазначали
у розділі "Втрачена архітектурна спадщина". Це, узагальнюючи попереднє, такі основні групи причин:
1 - причини утилітарного характеру;
2 - війни і революції;
3 - стихійні лиха (переважно пожежі);
4 - причини політичного характеру - державна політика нищення об'єктів архітектурної спадщини;
5 - низький культурний рівень місцевого керівництва і населення, що призводить до "неусвідомленого вандалізму".
Результати наших підрахунків за цією групою параметрів відображено нижче, в таблиці 4, при чому тут подані як абсолютні значення, так і відносні,
у відсотках до загальної кількості втрачених об'єктів. Зазначимо, що ці відомості мають факультативний характер, оскільки далеко не у всіх випадках
нам достеменно відомі причини знищення того чи іншого архітектурного об'єкта.
Питома вага кожної групи причин у загальних втратах об'єктів архітектурної спадщини наочно показана на діаграмі 1. З таблиці 4 й діаграми випливає,
що найбільших втрат архітектурна спадщина України зазнала від політики комуністичного режиму, спрямованої на знищення культурної спадщини українського народу.
Цією причиною обумовлено майже дві третини втрат. Другою за значенням групою причин є утилітарні, здебільшого суто господарського характеру.
На них припадає трохи менше 20% всіх втрат. Несподівано низькою є частка воєнних руйнацій і втрат від різних стихійних лих, здебільшого пожеж. При цьому ми враховуємо тільки "стихійні" пожежі,
а не підпали дерев'яних церков, здійснені за завданням компартійних органів у 1960-х - 1980-х роках, або в запалі міжконфесійної боротьби.
Чесно кажучи, оці "міжконфесійні підпали" тяжко віднести до одної із зазначених груп причин, але вони найближчі до останньої групи, пов'язаної з низьким культурним
рівнем як місцевого керівництва, так і населення.
Причини врат об'єктів архітектурної спадщини
 |
Причини утилітарного характеру |
Війни і революції |
Стихійні лиха |
Державна політика нищення об'єктів спадщини |
Низький культурний рівень (1946-1989рр.) |
| Кількість знищених об'єктів архітектурної спадщини |
74 |
32 |
15 |
256 |
17 |
| У відсотках до загальної кількості |
18,7% |
8,09% |
3,79% |
64,65% |
4,29% |
| Всього: |
396 об'єктів = 100% |
Питома вага кожної групи причин у загальних втратах об'єктів архітектурної спадщини

|