Вже 11 років поспіль у другу суботу вересня на Полтавщині вшановують пам'ять жертв голодомору 1932-33 років.

Я не ходжу на могилу свого діда по матері - Федора Горобця. Не тому, що я невдячна чи безпам'ятна онука. Могили просто немає. У 33-му, коли лютував голод, його, завідувача колгоспною конеферми, звинуватили у змові з підлеглим-підлітком, якого у полі затримали з клунком краденої для сім'ї дерті. Спочатку діда катували в сільраді. Потім - у районному ГПУ. Він міг утекти, коли його привезли додому за речами, але наївний селянин вірив, що у районі швидко розберуться в тому, що він не винний. Більше у Великий Бакай Решетилівського району Федір Горобець не повернувся, залишивши сиротою 4-річну доньку. Та і вона померла б з голоду, якби її моя пухла вже бабуся не підкинула на ганок патронату. Про те, де похований мій дід разом з іншими безвинними селянами мовчать навіть архіви...

Про мільйони, хто помер страшною голодною смертю у 1932-33 роках, нинішнім поколінням нагадує величний дзвін на Кургані скорботи біля Мгарського монастиря поблизу Лубен. Всеукраїнський меморіал пам'яті жертв голокосту недарма споруджено на Полтавщині, адже наша область найбільше постраждала від цього злочину більшовиків.

Цього разу на панахиду і мітинг-реквієм по невинно убієнних радянською владою прибули голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні, народний депутат Левко Лук'яненко, народний депутат Григорій Омельченко, заступник голови УРП "Собор" Вячеслав Білоус. Левко Лук'яненко у своєму виступі наголосив на незаперечних доказах штучного походження голоду в Україні. Основними його причинами були: суцільна колективізація селянських господарств, антилюдяна і фіскальна політика пограбування та розкуркулювання українських селян, тотальні хлібозаготівлі за принципом продрозкладки, свідоме і тривале позбавлення селян продовольства, масові репресії. Уряд УРСР одержав з Москви завдання - заготувати 434 мільйонів пудів хліба. Потім його знизили до 356 мільйонів пудів, але воно було нездійсненним. Тільки у 1932 році з України було вивезено 7 мільйонів тонн хліба при загальному врожаї 12,8 млн.тонн. Другий терор голодом (перший був у 1921-23 рр., третій - у 1946-47 рр.) тривав 22 місяці. Він супроводжувався розладами людської психіки, що проявилися у масових випадках канібалізму і трупоїдства.

Так Сталін упокорював Україну - не стільки багнетами, скільки голодом. Під час голодомору 1932-33 років за оцінками дослідників вимерло 8-10 мільйонів українців.

Народний депутат, заступник голови УРП "Собор" Григорій Омельченко наголосив на тому, що десятиліття незалежної України, протягом якого при владі Л.Кучма, можна назвати четвертим голодомором - адже за цей час населення України без війни і без стихійного лиха зменшилося майже на 4 мільйони громадян.

Цьогорічне шанування пам'яті жертв голодомору мало ту особливість, що лубенська влада повністю проігнорувала цей захід, відзначив Г.Омельченко:

- Я вже не раз переконувався в тому, що влада в Україні не лише злочинна і корумпована, антинародна, вона - аморальна. У владців просто немає душі і серця: як це - не бути разом зі своїм народом у жалобні хвилини на відзначенні подій, які зобов'язують до цього - у традиційно відзначуваний лубенцями День вшанування пам'яті жертв голодомору. Важко знайти в українській літературі слова для характеристики такої поведінки лубенських достойників.

На жаль, мало людей було біля Кургану скорботи. Навіть жителі Лубен не змогли добратися до нього (а це кілька кілометрів) через відсутність транспортного сполучення. До речі, представники лубенської влади, до яких зверталися ініціатори вшанування з проханням організувати платне перевезення людей з Лубен до Мгару, відмовили в цьому.

Вкотре представники громадських організацій і преси заговорили про невдале місце розташування Всеукраїнського меморіалу жертвам голодомору-33, бо його навіть з об'їзної дороги не видно . Такий величний монумент мав би стояти на луках біля Сули обабіч траси Київ-Харків. Щоб був він нагадуванням усім нам і пересторогою небезпеки деспотії в усіх її проявах. Та щоб мільйони людей, проїжджаючи повз нього, хоча б подумки вклонялися пам'яті замучених наглою смертю земляків.

Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного медіа-клубу

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ