Не пригадую, де саме я вичитав, що останній випадок канібалізму зафіксовано в XIX столітті. Тоді я не знав, що правда людських страждань у нашій країні схована за сімома замками. Люди, доведені голодом до безумства, поїдали людей в 1933 році. Це було у нас, в Україні, на «світлій» дорозі до комунізму. Ще живі свідки, котрі бачили це страхіття. Вони тут, в оцій книзі; словами відчаю і скорботи звертаються до всіх, аби схилити голови над кістками замучених, аби вказати людям, хто, як і чому довів народ України до такої біди, якої ще ніколи і ніде не було за всю історію людства.

Тож передмову до цієї книги написано давно, навіть не 60 літ тому, а ще раніше, 5 грудня 1917 року, коли більшовицька Росія оголосила війну Україні. Передмова написана комуністичними багнетами і кров'ю багатостраждального українського народу.

Уряд УНР на ультиматум Леніна і Троцького відповів: «...Пока в Великороссии развивается анархия, экономический, политический и хозяйственный развал, пока там царят грубый произвол и попрание всех свобод... Генеральный Секретариат не находит нужным повторять этот печальный опыт на территории украинского народа».

Ага, ось як?! Ну, ми вам покажемо «самоопределение», ми вам розтлумачемо «вплоть до отделения». І розпочалася... історія України XX століття.

Ця книга показує, що апарат насильства і злочинів було створено саме в Росії, а вже звідти експортовано «до самых до окраин». Та, щоб приховати факт присутності саме російських злочинців в Україні, 1 березня 1918 року Ленін телеграфує Орджонікідзе, щоб російські військові частини в Україні були перелицьовані на український лад. Не допомогло. Україна охоплена полум'ям селянських повстань. Перелицьований Антонов-Овсієнко шле телеграму Іллічу: «Треба відкликати московські продзагони. Спочатку організуйте місцеву владу, а потім за її допомогою ВИКАЧУЙТЕ хліб».

Чудова порада! Почалося насадження окупаційних ревкомів, совєтов, створювався «український уряд». Його зліпили на території РРФСР постановою ЦК російської компартії.

Як діяли ті «совєти», прочитаєте в книзі, і, читаючи, пам'ятайте, що Ради могли б стати демократичною формою правління, але за єдиної умови - без більшовиків. Бо ті ніколи не шанували демократію, а тільки використовували її лаври для тернового вінка, надітого на голову народу. Сам Ленін учив більшовиків, що «демократия есть одна из форм буржуазного государства», що за демократію «стоят все изменники истинного социализма». Отак. Ні більше, ні менше. Тож не дивно, що і нинішні комуністи і соціалісти з такою ненавистю вимовляють слово «демократія».

Книга Бориса Ткаченка - це історичне дослідження, основою якого є строгий документалізм і свідчення очевидців. В історії відома епоха, названа темним середньовіччям. Інквізицією XX сторіччя з повним правом можна назвати більшовизм періоду радянської влади. Не темного вже, а «світлого» середньовіччя, бо осявали його «світлі обрії комунізму».

І коли мати, доведена голодом до божевілля, вбиває і поїдає свою кровинку, дитя своє, а кісточки хоронить, насипає горбик землі, а потім рве на собі волосся і кається перед Богом, вимолюючи прощення за свій злочин, її можна зрозуміти і - простити. Бо її вина - то наслідок великого злочину диявола, охрещеного іменем більшовизму. Але цей диявол чомусь прощення не просить.

Тож будьте, люди, на сторожі, не дайте йому знову накинути на ваші руки кайдани, не допустіть його відродження.

А ця книга нехай стане хрестом на могилі жертв всіх комуністичних голодоморів і анафемою антинародної ідеології більшовизму.

Євген ВАСИЛЬЧЕНКО.

(Борис Ткаченко "Під чорним тавром")

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ