Маріка Шкорба у повоєнні рокиВінницька область, Хмельницький район, село Хутори Кривошиїнські.

Батько Маріки Шкорби помер з голоду у 1933 році. 83-річна Маріка Шкорба мешкає у селі Хутори Кривошиївські, що у Хмельницькому районі Вінницької області. Її родину розкуркулили, оскільки батько відмовився вступати у колгосп. Своїми спогадами Маріка Шкорба поділилася з Радіо Свобода 11 листопада 2006 року.

"Вони били, вони не давали говорити, ці комуністи"

Shkorba_Mariya
Маріка Шкорба у повоєнні роки.
(© RadioSvoboda.Ua)

Маріка Шкорба з чоловіком Микитою.
Маріка Шкорба з чоловіком Микитою.
Початок 60-х.
(© RadioSvoboda.Ua)

Мені було 10 років. У нас була велика родина. Прийшли комуністи і забрали все. Нічого не залишилося. Пашню забрали, муку забрали... В лежанку мама сховали, в горщик, вони і там знайшли, висипали, і забрали. Мама поклали торбину у колиску, а наверх дитину. Вони дитину прийняли, і забрали ту торбину з колиски. Вони били, вони не давали говорити, ці комуністи. Забрали троє коней, вівці, худобу. Були б забрали і хату, а нас би вислали, але номер був на сестрі, а вона була одружена, то ми так і залишилися. Тоді вже почався голод, оскільки не залишилося нічого.

"Кажуть мама, дитино, не йди нікуди, бо заб'ють і з'їдять. А я таке лізу куди бачу, бо хочу їсти"

Я була голодна, я не могла наїстися, їла тільки бур'ян. Якось йшла, нарвала маленьких бурячків, сливок зелених. Йду та їм, зайшла до своєї тітки, хотіла вирвати маленьких яблучок. Там гукнули до неї, я сховалася у жито, вона мене догнала і побила так, що я спухла, ніхто не думав, що я виживу, така була, як мішок. Кажуть мама, дитино, не йди нікуди, бо заб'ють і з'їдять. А я таке лізу куди бачу, бо хочу їсти, в середині пече болить... Думаю, заб'ють, то заб'ють, не буду мучитися.

"Прийшли комуністи розкуркулювати... Не стало весілля..."

Коли саме нас розкуркулювали, моя сестра йшла заміж. Прийшли комуністи розкуркулювати, забирати що де не є. Повиводили коні, повиводили худобу, вівці, було цілий хлів, повиводили все, та й ці музики втекли. Не стало

Shkorba_now
Маріка Шкорба з внуками та правнуками.
(© RadioSvoboda.Ua)

весілля цього, люди побачили, що така біда, та й повтікали. Всі повтікали.

"Батько помер з голоду. ... Впав на городі і помер."

Господарство було велике у батька. Вважали, що він куркуль. Батько був справжній робітник, він худоби стільки тримав, поля великі мав... Батько помер з голоду. Він нічого не їв, не було, що їсти. Лежав на печі, зліз з печі, і ще на город вийшов, впав на городі і помер.

"Йдеш селом, порожні хати"

Так було у 33-м році, що своїх дітей їли батьки, хотіли врятуватись. Помре дитина, вони з'їдять. Йдеш селом, порожні хати, мерли так люди. Піде хура якась, викопають на цвинтарі яму, наберуть людей повну хуру, перекинули тих людей у яму, те раком, те боком, і усе.

Тетяна Ярмощук

Слухати

Джерело

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ