"Я вірю, що і Божий і людській суд ще прийде до цих тварин".

Автор: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

На цей сайт завітала завдяки запрошенню вельмишановного п.Віктора Гуменюка- напрочуд чуйної та добросеречної людини. Сайт мені дуже сподобався! Це чудово що є такій сайт- нехай люди читають, дивляться та знають, як усе було НАСПРАВДІ. Знищили цвіт нації, знищили країну та зруйнували життя міліонам людей і хотіли на їхніх кістках та крові побудувати "счастливое будущее"? Щастливе для кого? Для партноменклатури та КДБістів?

Знищення країни проходило через знищення кожної окремої родини. Хочу розповісти як це було у випадку із моєю родиною:

Можливо знаю я не багато, всі відомості збирались роками, через чисельні неодноразові запити. Ви знаєте, як КДБ вміє зберігати свої таємниці. Так, це був геноцид проти нашого народу. Навідь не геноцид, а щось ще страшніше, чому у номальній людській мові просто немає назви. На мові тих виродків це називалось "лимит по первой категории"- кількість людей, що можна було розтріляти просто так без суду, слідства, захисту. І був ще "лимит второй категории"- це коли висилали, виганяли із власного дому, позбавляли життя поволі. Я навідь не можу уявити чи могли жінки народжувати потвор, які потім працювали в ЧК, НКВД, КДБ? Чи, може, це були якісь мутанти, які вирощувались штучно у інкубаторах, а потім йшли в НКВС на роботу? ЯК можна було винищити цілу родину? ЗА ЩО? ЧОМУ? І чому ніхто не несе за це ніякої відповідальності? Чому ці люди живі-здорові, напевно мають персональні пенсії і рахуються заслуженними людьми? Вони знищили цвіт нації і їм за це давали ордени та медалі. Але я вірю, що і Божий і людській суд ще прийде до цих тварин.

Про трагедію моєї родини можу повідомити наступне:

Сікевич Володимир Васильович 05.09.1870 р.н. Місце народження - м.Тараща Київської обл. Військовий діяч, генерал - майор (з 1917р) З 1888р. на службі в рос.армії. Військову освіту здобув у Володимирському Київському кадетному корпусі, Київському піхотному юнкерському училищі (1890). Служив у 131-му піхотному Тираспольському полку ад"ютантом командира батальону, командиром роти, пом. командира батальону. У роки Першої світової війни - на Пд.-Зх. фронті, командир 6-го піхотного Ладозського полку, помічник командира 36-ї піхотної бригади. Нагороджений п"ятьма орденами і Золотою Георгіївською зброєю (!!!). В українській армії- з листопада 1917р. На початку 1918- старшина створенного С.Петлюрою Гайдамацького коша Слобідської України. Брав участь у боях з більшовистськими військами під командуванням М.Муравйова за Київ. У березні 1918р. призначений командиром 3-го Гайдамацького полку, який входив до складу Запорізської дівізії, визволяв від більшовиків Лубни, Конотоп, Полтаву, Харків. У квітні 1918р. очолив Донецьку групу у складі трьох піхотних, гарматного та інжинерного полків, яка мала завдання звільнити Донбас. 15.4-війська під його командуванням зайняли Барвінкове, згодом здобули Слов"янськ, Бахмут, Микитівку,Колпаків. Наприкінці квітня частини групи вийшли на кордон з Росією. У період Гетьманату військ, частини під командуванням генерала Сікевича В. охороняли сх.кордон України. На початку 1919р. генерал Сікевич В. виїхав до Австрії, де як військовий аташе, очолював репатріаційну комісію та водночас формував з колишніх військовополонених підрозділи для Армії УНР. 1920р. виконував обов"язки посла УНР в Угорщині. 1924р. виїхав до Канади, оселився у Торонто. Був організатором і керівником управ втеранських організацій вояків Армії УНР, головою Ради Хреста С.Петлюри. Автор спогадів та низки публікацій з історії українських визвольних змагань.

Помер у Торонто.

Проте в СРСР залишились заручники. І Радянський Союз використав це на всі 100%, знищивши всю родину ні в чому не повинних людей.

СІКЕВИЧ Микола Васильович. 1871 р.н. Місце народження- м.Тараща Київської обл. Був заарештований 12.12.37р. Управлінням Держбезпеки КОУ НКВС УРСР. 29.12.37р. на підставі ст.№ 54-10, 54-11 КК УРСР засудженний за контреволюційну діяльність до ВИЩОЇ міри покарання. Вирок виконано 08.01.38. Місце поховання-не відомо.

Мав дочку: СІКЕВИЧ Наталю Миколаївну.(Мою бабцю). Вона вийшла заміж за Дубовенко А.І. (мій дід) і разом із ним та маленькою дочкою Софією (моя мама) під час війни намагались втекти з СРСР, разом з німецькими військами. Їм це вдається і за відомостями СБУ, у Німетчині мій дід працював у німецькому Міністерстві пропаганди "Вінета". Після закінчення війни агенти КДБ викрадають їх і насильно перевозять на територію Німетчини, що контролювалась радянськими військами, і депортують назад в СРСР. Мій дід Дубовенко А.І. 14 січня 1948 р. УКР МДБ ПрикВО за підозрою у скоєнні злочину, передбаченного ст.54-1 "а" КК УРСР був заарештований і засудженний за вироком Військового Трибуналу від 31 травня 1948 року на підставі ст. 54-1 "а" КК УРСР до 25 років позбавлення волі у ВВТ з поразкою в правах терміном на 5 років.
Зрозуміло, що ані бабцю, ані маму назад до Київа не пустили і вони оселились у Львові. Все наше життя пройшло під "неусипним і всебачущим" оком КДБ. Вже і я пам"ятаю, як до нас приходили, забирали бабцю до КДБ. Тримали, потім відпускали.
14 вересня 1977р. було вбито мою маму. У свідоцтві про смерть так і записано "вбивство". Але чи то слідство велось погано, чи то навпаки-занадто добре, але історія ця так і залишилась покритою таємницією мороку.

Але я так і не можу зрозуміти- ЯК можна розтрілювати людей, і навідь місце поховання не повідомити родині; давати термін ув"язнення 25 років; не пускати жити до дому в Київ; вбити мою маму, яка взагалі в очі не бачила свого діда чи його брата; - ЗА ЩО? Адже вони нікого не вбили, не вкрали, не згвалтували! А вбивали, крали та гвалтували, власне, люди, які і виносили вирок і їм за це ще подяки та нагороди видавали. Вони вбили та згвалтували цілу країну. І ось повиростали, завдяки їхнім зусиллям, такі як я- нічого не знають про своє коріння, не мають родичів і поняття не мають хто вони і звідки.

Хочу попросити всіх, кому будь що відомо про родину СІКЕВИЧ написати мені. Дякую, що вислухали мою розповідь. Я впевненна що ми здолаємо всі перешкоди і наші розтріляні предки побачать нашими очима Незалежну Україну.
Щастя всім і добра!

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду