Жертвам Голодомору потрібно висловлювати співчуття, а не приурочувати цю подію до певних дат, заявив журналістам в середу Надзвичайний і Повноважний посол Російської Федерації в Україні Віктор ЧЕРНОМИРДІН.

В Україні День пам`яті жертв Голодомору цього року відзначатиметься 24 листопада.

"Тут тільки емоції (з приводу Голодомору). Ми цього не розуміємо. Відзначають якісь дати, замість того, щоб висловлювати співчуття", - цитує В.ЧЕРНОМИРДІНА РІА Новости.

Він підкреслив, що "офіційна позиція Росії є: голод був". В.ЧЕРНОМИРДІН відзначив, що при цьому постраждали і українці, і росіяни, і татари, і євреї, й інші національності.

"Треба пригадати і пам`ятати тих, хто постраждав", - сказав посол РФ.

Він повідомив, що його родичі також постраждали з голоду. "Вмирали, ховати нікому було. Але ніхто тоді не говорив, нікого було звинувачувати", - зазначив посол.

Як повідомляв УНІАН, керівництво України закликає міжнародне співтовариство визнати Голодомор 1932-33 років фактом геноциду українського народу. Парламент України в листопаді 2006 року визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Цю позицію офіційно розділили 11 країн.

Голод 1932-33 років, за оцінками деяких українських істориків, забрав життя від 7 до 10 мільйонів чоловік.

У той же час РІА Новости приводить оцінки російських учених, згідно з якими, від голоду загинули від 7 до 8 мільйонів чоловік, з них 3-3,5 мільйона - в Україні, 2 мільйони - в Казахстані і Киргизії, 2-2,5 мільйона - в РРФСР.

2 листопада 2007 року Міністерство закордонних справ України вже закликало В.ЧЕРНОМИРДІНА утримуватися від висловів і дій, які можуть мати негативний вплив на розвиток добросусідських відносин України з Росією. Про це йшла мова в коментарі прес-служби МЗС України, "у зв`язку з оціночними висловлюваннями Посла Російської Федерації в Україні В.ЧЕРНОМИРДІНА щодо воїнів УПА і Голодомору 1932-33 років в інтерв`ю газеті "Время новостей" від 2 листопада в 2007 р."

МЗС України відзначав, що надання експертних узагальнень з питань минулого країни і її внутрішньополітичного життя не відповідає сталій дипломатичній практиці. Також в зовнішньополітичному відомстві відзначили, що українські політичні і наукові еліти, як і громадськість, можуть самостійно і без додаткових коментарів, базованих на ідеологічних і стереотипних принципах, кваліфікувати історико-суспільні явища свого народу.

www.unian.net