Стан, в якому перебуває українська мова, зокрема, в сфері друкованих ЗМІ, є критичним. Негативні тенденції, які залишилися нам у спадок із попередніх епох, зберігаються. Керовану асиміляційну політику, здійснювану Російською імперією під гаслами боротьби з «малоросійським сепаратизмом», продовжили ще інтенсивніше, планомірніше і системніше ідеологи КПРС за часів СРСР під приводом боротьби з «українським буржуазним націоналізмом». При цьому комуністичний режим створював видимість підтримки української мови. А тепер навіть такої видимості немає. Нині у великих містах сходу і півдня України часописи українською знайти практично неможливо. Те, що в 46-мільйонній державі, яка називається Україною, виходять лише дві загальнонаціональні щоденні газети, є абсурдним і небезпечним для здоров’я національного організму.



29 вересня 2011 року виповнюється 70 років з початку розстрілів нацистами мирного населення у Бабиному Яру. Тисячі людей різних національностей, віросповідань і політичних поглядів знайшли тут свій останній спочинок - полонені червоноармійці та українські націоналісти, євреї та роми, православні священнослужителі й прості кияни.
За результатами круглого столу на тему «70 років від початку війни нацистської Німеччини проти Радянського Союзу: уроки історії та український рахунок», проведеного 18 червня 2011 року у м. Києві
8 травня 2011 року українські патріотичні громадські організації та політичні партії вшанували пам'ять загиблих у Другій світовій війні й засудили нацистський та радянський комуністичний тоталітарні режими. Захід відбувся біля пам'ятного знаку жертвам Голодомору на Михайлівській площі у столиці України.



