Антон Глушко,

A_HlushkoХто хоче підкорити народ, робить замах на його історію. (Франтішек Внук)

Ідея поділу слов'янських мов на три групи - східну, західну та південну сягає своїми коріннями у добу «Весни Народів» 1848 року та спроби витворення карти пам'яті «з чистого аркушу», осторонь імперської історії. Вивчаючи надалі період зародження й ареал подальшого розповсюдження слов'янських племен історики сходилися на тому, що їх спільними пращурами є Венети (Veneti - Windes - Sloveneti - Slovieni - Slovinci/Slovenci).З розселенням Венетів від Альп до Карпат та від Лаби до Адріатичного моря і утворенням двох племінних союзів - антів та склавинів географія слов'янських поселень, так само як і питання їх впливу на розвиток майбутніх держав постає все більш заплутаним, гублячись серед декількох сценаріїв минулого та різноманітних ідеологічних конструкцій.

Основою порозуміння людей, котрих іноземні (здебільшого - німецькі та арабські) хроністи та мандрівники називали Слов'яни (Словіни/Словени) була, на думку більшості дослідників

,спільна літературна мова (старослов'янська, староболгарська або церковнослов'янська). За наявності численних діалектів остання забезпечувала дипломатичні перемовини, укладання торгівельних і династичних угод, військових союзів тощо. Окрему думку подає український історик Іван Кузич-Березовський, який зазначає, що староруська/староукраїнська мова, а не староболгарська мова була тою спільною літературною мовою, котрою розумівся слов'янський люд.

Розглядаючи це питання з точки зору порівняльної філології, автор проаналізував дідичні, архетипно властиві слова, взяті з сучасних української, білоруської, словенської та російської літературних мов. Це - явища природи, побутові назви, назви місяців року, психологічні стани та процеси. Мова народу, як відображення його психосемантичної карти пам'яті та еволюції історичного розвитку, є одним з репрезентативних джерел вивчення етногенези й етнокультурної спадщини. У мові, на думку О. Потебні, зафіксовані первісні уявлення народу про «ойкос» - територію розселення, що з часом змінювались, проте первісні означення почасти лишалися ідентичними. Тож, спробуймо визначитися з двома речами: наскільки споріднені між собою зазначені вище чотири мови та наскільки обґрунтований поділ слов'янських мов на три групи.

Принагідно зазначимо, що такі маловідомі народи, як новгородські словени (Sloveni), поморські кашуби (Slovinci), сорби (Sorbi) , бодрічі (Bodriči), лютічі (Ljutiči) - нині згинули або є малочисельні - асоціюються переважно з державним народом, на теперішній території якого вони живуть, аж ніяк не з стародавніми країнами і суспільствами. Наприклад, Польща, утискаючи кашубів, на думку словенського історика Й. Шавлі, тим самим знищує представників одної з гілок склавинів, які є генетичними родичами сучасних словенців та словаків, зберігши відповідну самоназву - Slovinci. І словенці, і кашуби, і сорби зберегли в своїх мовах двойнину - що було притаманно й українській мові до реформи 1933 року. Досліджуючи українську та словенську мови, паралельно співставляючи слова з білоруськими та російськими відповідниками, автор окреслив наступні параметри:

1. Відсутність народних, архетипних землеробських назв місяців року в російській мові, наявність штучних латинських запозичень. Українські назви місяців -

Січень, лютий, березень, квітень, травень, червень,липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень. Словенські - prosinac, svečan, sušec, mali travn, veliki travn, rožnik, mali srpan, veliki srpan, kimavec, vinotok, listopad, gruden. Білоруські - студзень, люты, сакавік, красавік, травень, чэрвень, ліпень, жнівень, верасень, кастрычнік, лістапад, снежань.

Ступінь семантичної повної або часткової близькості до українських назв:

У словенській мові - 40%. У білоруській мові - 70 %.

2. Назви людей, предметів, психологічних станів та процесів свідчать про семантичну спорідненість та близкість всіх мов, окрім російської. Для останної характерна відсутність аффрікативного ґ, наявність конструкцій та слів, не властивих більшості словʼянських мов. Як зазначають дослідники (Є. Наконечний, О. Файджес, І. Кузич - Березовський, Г. Півторак, Й. Шавлі, Ф. Безлай), це відбувається через те, що російська мова - штучно формувалася «згори - донизу», через вказівки влади, на основі угро-фінського, тюрського, руського (українсько-білоруського) субстратів. Широке коло запозичень з французької, німецької, англійської та латини в період «європейської Росії» (1703-1917) також є фактом на підтримку тези про відносну молодість, штучність і недовершеність первісної російської мови та потребу в конструюванні літературної мови не на основі співставлення народних (переважно - сільських) говірок, а внаслідок наказів імператорів та партійних керманичів:

Старина/Давность (Русский) - Давнина (Українська) - Даўніна (Беларуская) - Davnina (Slovenščina);

Демократия (Русский) - Народовладдя (Українська) - Дэмакратыя (Беларуская) - Ljudovlada (Slovenščina);

Одинокая - Одинокий - Одиночество (Русский);

Самотня - Самотній - Самота (Українська);

Samotnjak - Samotar - Samotarka - Samota (Slovenščina);

Самотнасць - Самотны - Самотная - Самота (Беларуская);

Прошлый - Прошла - Прошлая - Проходящий (Русский);

Минулий - Минула - Минути - Минати - Мінливий (Українська);

Minuli - Minulo - Miniti - Minljiv (Slovenščina);

Мінулы - Мінуло - Мінулае - Мінуць - Той, што мінае (Беларуская);

Мусор - Мусорник (Русский) - Сміття - Смітник (Українська) - Смецце - Сметнік (Беларуская) - Smet - Smetnjak (Slovenščina);

Сутки - суточный - эпоха - праэпоха (Русский);

Доба - добовий - первісна доба (Українська);

Doba - Dobavnica (Заказ) - Pradoba (Slovenščijna);

Даба - Дабавы - Прадаба (Беларуская);

Брак (Русский) - Шлюб (Українська) - Шлюб (Беларуская) - Zakon (Slovenščina);

Вред (Русский) - Шкода (Українська) - Шкода (Беларуская) - Škoda (Slovenščina);

Ждать - ждём - ожидание - зал ожидания (Русский);

Чекати - чекаєм - очікування/чекання - Зала очікування (Українська);

Čakati - Čakam - Pričakovanje - Čakalnica (Slovenščina);

Чакаць - Чакаем - Чакання - Чакальня (Беларуская);

Сумка (Русский) - Торба (Українська) -Торба/Кайстра (Беларуская) - Torba (Slovenščina);

Печаль (Русский) - Печаль/Журба/Туга (Українська) - Журба (Беларуская) - Tuga (Slovenščina);

Удовлетворённый - Удовлетворённость - Удовлетворить (Русский);

Задоволений - Задоволеність - Задоволити - Задовільний (Українська);

Задаволены - Задаволенасць - Задавольны - Задаволіць (Беларуская);

Zadovoljen - Zadovoljenost - Zadovoljiti - Zadovoljiv - Zadovoljstvo (Slovenščina);

Последствие (Русский) - Наслідок (Українська) - Вынік (Беларуская) - Nasledek (Slovenščina);

Запрет (Русский) - Заборона (Українська) - Забарона (Беларуская) - Zabrana (Slovenščina);

Надо - Необходимо - Необходимость - Нужный/Надобный (Русский);

Треба - Потрібно - Потреба - Потрібний (Українська);

Treba - Potrebno - Potreba - Potrebni (Slovenščina);

Благосостояние (Русский) - Добробут (Українська) - Дабрабыт (Беларуская) - Dobrobit (Slovenščina);

Лозунг (Русский) - Гасло (Українська) - Гасла (Беларуская) - Geslo (Slovenščina);

Добавить - Приложение - Дополнительный/Прилагательный (Русский);

Додати - Додаток - Додатковий (Українська);

Dodati - Dodatek - Dodatno - Dodaten (Slovenščina);

Дадаць - Дадатак - Дадаткова - Дадатковы (Беларуская);

Отёк - Отечь - Отёкший (Русский);

Набряк - Набрякнути - Набряклий (Українська);

Набряк - Набряклы - Набрякнуць (Беларуская);

Nabreklost - Nabrekniti - Nabrekel (Slovenščina);

Далеко идущий (Русский) - Далекосяжний - Daljnosežen (Slovenščina) - Далёкасяжны (Беларуская);

Шаг - Шагать - Шагом (Русский);

Крок - Крокувати - Кроком (Українська;)

Korak - Korakati - Korakom (Slovenščina);

Крок - Крочыць - Крокам (Беларуская);

Отец/Батюшка(Русский) - Тато(Українська) - Тата(Беларуская) - Tata/Tatek (Slovenščina);

Преданно - Преданный - Преданность (Русский);

Відданість - Віддано - Відданий (Українська);

Адданасць - Адданы - Аддана (Беларуская);

Vdanost - Vdan - Vdanо (Slovenščina);

Крыша - Стріха - Стрэха - Streha (Slovenščina);

Воскресение (Русский) - Неділя (Українська) - Нядзеля (Беларуская) - Nedelja (Slovenščina);

Неделя (Русский) - Тиждень (Українська) - Тыдзень (Беларуская) - Teden (Slovenščina);

Лес (Русский) - Гай (Українська) - Гай (Беларуская) - Gaj (Slovenščina);

Круг (Русский) - Коло (Українська) - Кола (Беларуская) - Kolo (Slovenščina);

Книга для чтения (Русский) - Читанка (Українська) - Чытанка (Беларуская) - Čitanka (Slovenščina);

Пример - Примерный - Примерность (Русский);

Взірець - Взірцевий - Взірцевість (Українська);

Узор - Узорны - Узорнасць (Беларуская);

Vzorec - Vzoren - Vzornost (Slovenščina);

Горный луг (Русский) - Горны луг (Беларуская) - Полонина (Українська) - Planina (Slovenščina);

Ель (Русский) - Яліна/Смярэка (Беларуская) - Смерека (Українська) - Smreka (Slovenščina);

Заряд (Русский) - Набій (Українська) - Набой (Беларуская) - Naboj (Slovenščina);

Угол (Русский) - Кут (Українська) - Кут (Беларуская) - Kot (Slovenščina);

Бокал (Русский) - Келих (Українська) - Келіх (Беларуская) - Kelih (Slovenščina);

Свидетель (Русский) - Свідок (Українська) - Сведка (Беларуская) - Svidok (Slovenščina);

Столовая (Русский) - Їдальня (Українська) - Ядальня (Беларуская) - Jedilnica (Slovenščina);

Губы (Русский) - Уста (Русский до реформы 1918 г.) - Вуста (Українська) - Вусны (Беларуская) - Usta (Slovenščina);

Чело (Старославянски език) - Лицо/Обличье (Русский) - Чоло/Обличчя (Українська) - Твар/Аблічча (Беларуская) - Čelo (Slovenščina);

Лук (Русский) - Цибуля (Українська) - Цыбуля (Беларуская) - Čebula (Slovenščina);

Ужин (Русский) - Вечеря (Українська) - Вячэра (Беларуская) - Večerja (Slovenščina);

Улыбка (Русский) - Посмішка (Українська) - Усмешка (Беларуская) - Nasmeh/Nasmešek/Nasmehljaj (Slovenščina);

Наслаждение (Русский) - Насолода (Українська) - Асалода (Беларуская) - Naslada (Slovenščina);

Учреждение (Русский) - Установа (Українська) - Ўстанова (Беларуская) - Ustanova (Slovenščina);

Фигура (Русский) - Постава (Українська) - Постаць (Беларуская) - Postava (Slovenščina);

Семья (Русский) - Родина/Дружина (Українська) - Сямʼя (Беларуская) - Družina (Slovenščina);

Собственноcть (Русский) - Власність (Українська) - Ўласнасць (Беларуская) - Lastnost (Slovenščina);

Стих (Русский) - Вірш (Українська) - Верш (Беларуская) - Verz (Slovenščina);

Туфля (Русский) - Чобіт (Українська) -Туфель (Беларуская) - Copata (Slovenščina);

Власть (Русский) - Влада (Українська) - Ўлада (Беларуская) - Vlada (Slovenščina);

Обида (Русский) - Кривда (Українська) - Крыўда (Беларуская) - Krivda (Slovenščina);

Преступление (Русский) - Злочин (Українська) - Злочын (Беларуская) - Zločin (Slovenščina);

Резинка (Русский) - Гума (Українська) - Гума (Беларуская) - Guma (Slovenščina);

Навоз/Удобрение (Русский) - Гній (Українська) - Гной (Беларуская) - Gnoj/Gnojilo (Slovenščina);

Почва/Земля (Русский) - Ґрунт/Тло (Українська) - Грунт/Глеба (Беларуская) - Grunt/Tla/Tlo (Slovenščina);

Преждевременно (Русский) - Передчасно(Українська) - Дачасна/Заўчасна (Беларуская) - Predčasno (Slovenščina);

Дуэль (Русский) - Двобій (Українська) - Двабой (Беларуская) - Dvoboj Slovenščina (Slovenščina);

Кабак/Харчевня (Русский) - Корчма (Українська) - Карчма (Беларуская)- Krčma (Slovenščina);

Продавец/Торгаш (Русский) - Крамар (Українська) - Крамар (Беларуская) -Kramar (Slovenščina);

Вдоль (Русский) - Уздовж(Українська) - Ўздовж(Беларуская) - Vzdolž (Slovenščina);

Мочевой пузырь (Русский) - Сечовий міхур (Українська) - Мачавы пузыр (Беларуская) - Sečni Mehur (Slovenščina);

Город (Русский) - Горад (Беларуская) - Місто(Українська) - Mesto (Slovenščina);

Мел (Русский) - Крейда(Українська) - Крэйда (Беларуская) - Kreda (Slovenščina);

Мельница (Русский) - Млин (Українська) - Млын (Беларуская) - Mlin/Malin (Slovenščina);

Мелочь - Дрібнота (Українська) - Дробязь - Drob/Drobiž (Slovenščina);

Отсюда (Русский) - Отсель (Русский до реформы 1918 г.) - Звідсіля (Українська) - Адсюль (Беларуская) - Odslej (Slovenščina);

Журналист (Русский) - Новинар (Українська) - Навінар (Беларуская) - Novinar (Slovenščina);

Наличные деньги (Русский) - Готівка (Українська) - Гатоўка (Беларуская) - Gotovina (Slovenščina).

3. Імена та прізвища, притаманні багатьом словянським народам, зрідка розповсюджені на території Росії, вважаються там «хохляцькими», «малоросійськими»: Тарас, Богдан, Іво, Назарій, Любко, Марʼяна, Даринка, Марко, Іванка, Радміла, Дзвінка, Любка, Христина, Весна, Веселка, Радослава тощо; для порівняння - білоруські та словенські імена і прізвища - Марʼяна, Міраслава, Дзвеніслава, Алеся, Лада; Арцёменка, Аўраменка, Глушко,Куцэнка, Захаранка,Каліенка, Бандарэнка, Тарас; Stanko, Marjana, Ivanka, Darinka, Alenka, Mladenka, Taras, Bogdan, Ivo, Marko, Miroslav, Radoslav, Zlatko, Slavomir, Vesna, Borko, Bratko, Veselko, Šiško, Valenko, Milenko, Vratko.

На основі порівняння української з білоруською та словенською мовами ми можемо зробити висновок, що в більшості слів архетипно селянського, народного, автохтонного походження наявні аналогічні, подібні чи однакові семантичні конструкції, тоді в російській мові їм відповідають слова - неологізми з латини, романо-германських, угро-фінських і тюркських мов, діалектів та говорів,а також - запозичені з руської мови (з якої в XVI -XVII ст. розвилися українська і білоруська мови) в др.пол.XVII-XIX cт. Тоді як словʼянські народи від Лаби до Дунаю та від Адрії до Дону будували й будують мови на народній,культурно-етнографічній основі, то росіяни - на основи «дірєктів» та «указов». Назва Московської держави - грецький варіант слова Русь (Русія - звідси Росія), а також понад чотирьохвікові спроби її володарів захопити землі стародавньої Руської Держави, позбавивши тамтешніх мешканців автентичних етнонімів (замість русинів - постали «українці/малороси», замість литвинів, «люду литовського» - білоруси), свідчать про компенсаторну реакцію держави з меншою історією, відсутністю сталої етнічної ідентичності з «винаходу традиції» (за Е. Ґобсбаумом), введення нової мовної памʼяті та нової ідеологічно обумовленої етнонаціональної концепції історичної памʼяті в цілому («Москва -Третій Рим»).

Чисельні спроби наближення української та білоруської мов до нововитвореної російської - від Миколи І до Й. В. Сталіна через суржик, «южнорусский говор/ малорусскую речь» (у литвинів-білорусів - через «наркомаўку») - не винищили в них прадавні слова й вислови, котрі дотепер свідчать про семантичну різницю з «великорусским языком» та наявність спорідненості з більшістю питомо словʼянських мов. Надалі автор провадитиме порівняння семантичного апарату словацької, сербської та хорватської мов з українською та російською мовами.

Спекуляції на термінах «руський»/«Русь» з боку Московії-Росії спростовуються значним лексичним матеріалом, що його містять українська мова та її сусіди. Подальші консолідовані дослідження мовознавців, істориків, політологів, філософів, етнографів разом з перевиданням класичних праць (Є. Наконечного, Г. Півторака, О. Братка - Кутинського, І. Кузича-Березовського, С. Рудницького, С. Смаль-Стоцького, К. Тищенка) можуть в перспективі сформувати чітку і науково обґрунтовану Концепцію етногенези української мови. Паралельно з цим можливе видання колективної монографії «Україна: її нарід та мова у ретроспективі», де варто навести джерела - щоденники та спогади арабських,німецьких, французьких,шведських та датських авторів IX - XIX століть в оригіналі та перекладі, аби наше суспільство отримало переконливий доказ якісної відмінності минулого українства і московства в усіх царинах життя - від побуту до культури державного управління. Етногенез та культура праукраїнства, як зазначають покоління дослідників-мовознавців та істориків (О. Стрижак, К. Тищенко, Л. Белей, С. Рудницький, С. Шелухін), пов'язаний не з мітоподібним «Русским миром» та «Православным единством», а з маловивченими історіями сусідніх словʼянських, германських та кельтських народів. І це є підставою для подальших глибших міждисциплінарних розвідок на перетині історії, мовознавства, географії та психології.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Белей Л. Українські імена колись і тепер. - К.: Темпора, 2010. - 126 с.

2. Братко - Кутинський О. Феномен України. - Київ, 2008. - 302 с.

3. Кожевніков В. Сувора розмова про «язик» і мову. - Київ: Українська Видавнича Спілка, 2011. - 56 с.

4. Кузич-Березовський І. Жінка і Держава. - Львів: «Світ», 1994. - 288 с.

5. Наконечний Є. Чому Русини стали Українцями // http://exlibris.org.ua/ nakonechny/etnonimika.html (у паперовому варіанті вийшла 1998 р. у видавництві НТШ)

6. Півторак Г. П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски». - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 152 с.

7. Русско-белорусский словарь: В 3 т: Около 110 000 слов / под ред. Я. Коласа, К. Крапивы, П. Глебки. - Минск: «Беларуская Энцыклапедыя имени Петруся Бровки», 1994-1998: Т. 1. - 735 с. Т. 2. - 783 с. Т. 3. - 800 с.

8. Сагановіч Г. Невядомая вайна (1654-1667 г.). - Менск: «Навука і Тэхніка», 1995. - 316 с.

9. Словенско-русский словарь / сост. Я. Котник. - К.:«Чумацький Шлях», 2001. - 830 с.

10. Шелухін С. Назва України. - Відень: «Франко Син і Спілка», 1921. - 32 с.

11. Figes O. Natašin ples: kulturna zgodovina Rusje. - Ljubljana: Modrijan, Studia Humanitatis, 2008. - 608 st.

12. Irša R. Najstaršie dejiny slovienskih kralʼovstiev alebo ako Slovaci prišli o dejiny. - Bratislava: Inštitut pre spoločnost, 2006. - 206 st.

13. Paščenko E. Etnogeneza i mitologija Hrvata u kontekstu Ukrajine. - Zagreb: Meditor, 1999. - 246 st.

14. Rudnitsky S. The Ukraine and the Ukrainians. - Jersey City, New York: The Ukrainian National Council, 1915. - 50 p.

15. Šavli J. Slovenija: podoba evropskega naroda. - Bilje: Studio RO - Humar, 2003. - 224 st.

16. Šavli J. Slovenska državna misel. - Bilje: Studio RO - Humar, 2010 - 94 st.

17. Sever J., Plotnikova O. S. Rusko-slovenski in slovensko-ruski moderni slovar. - Ljubljana: Cankarjeva založba, 2003. - 602 st.

Антон Глушко,

аспірант відділу етнополітології,

Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ