Матвій - учасник визвольних змвгань 1939-1944

До 68 річниці Колківсткої Респуб ліки. Закінчення

КОЛКИ У ВОГНІ БОРОТЬБИ

Згадуйте предків своїх, щоб історія перед вами не згасла і золотої нитки не згубіть.

О. Кобилянська

2 листопада 1943 року німці напали на місто КОЛКИ обєднаними військовими силами - літаками, танками піхотою.

Можливо, що це просто історичний збіг обставин, а може історична закономірність і справедливість, що КОЛКИ, старовинне княже місто Романів, у ХХ ст., у неймовірних часах німецької окупації стали зародком Української державності. Від заснування кн. Романом Мстиславичем у ХІІ ст. знищені татарами, а вже у 1545 р. отримали Магдебурське право, а у 1940 році совєтською владою здеградовані до «смт», але, весною 1943 року стали осередком і символом боротьби за Українську державність. Тим більше, що тут в тридцятих роках ХХ ст. був осередок, з немалими впливами, КПЗУ. Якщо «СІЧ» в Свинарському лісі була військовою базою ВО УПА «Турів», то КОЛКИ були в свідомості населення столицею Повстанської республіки, виразником Української державності.

Колки жили «звичайним» життям, яке було можливе у ті грізні окупаційні часи, яке охороняли відділи УПА. «СІЧ», як воєнна база лякала окупантів самим своїм існуванням, тому вже від травня 1943 року німці робили спроби за допомогою авіації знищити її.

Властиво ціле літо 1943 року німці провадили тут військові акції проти УПА за участю авіації, артилері і танків. Однак, перемоги так і не здобули, не вдалось... Цю акцію очолював ген. Фон-де Бах Залеський, кат Польщі, який в 1944 році в крові втопив Варшавське повстання і знищив місто.

КОЛКІВСЬКА республіка проіснувала пів року, це феномен історії ІІ світової війни на Сході Європи. Цього не зрозуміють тільки ті, що не уявляють трагедії тих часів, часів боротьби за виживання і самого існування народу. Пів року в житті народу і держави не великий проміжок часу, але, як писав історик про ЗУНР:

«Що правда західноукраїнська держава проіснувала всього пів року але її діяльність (законодавча і адміністративна, створення власного війська, ентузіам, що супроводжувувся патріотичним зусиллям) залишила глибокий слід в свідомості українців(...) *

Все це можна віднести і до Колківської республіки, бо тут виступили ті ж самі складові - власне військо, власна адміністрація, власні права. Цієї свідомості не вдалось знищити і московським большовикам, що вони робили терором, пропагандою, починаючи від дитячих садочків. Московськким окупантам вдалось зрівняти з землею військову базу «СІЧ» і інші збройні точки опору, але КОЛОК зрівняти з землею не вдалось ані німцям, ані москалям., сама історія не дозволила. (Характерне, що нпр., в Українській радянській енциклопедії, хоч не лише там, про історію КОЛОК нема ані слова)

Коли роздумуємо про ті часи, то поява на нашій історичній арені визвольного руху, створення УПА і повстання Колківської республіки свідчить про живучість національно-державної ідеї нашого народу. Це був вибух ентузіазму, можна сказати подекуди стихійний вибух боротьби за державність, бо віками нас не вчили нашої історії в школах, Справді, що ми тоді знали, як загал, а тут на Поліссі і Волині про початки нашої державності? Про КиївськуРусь? Про Київське князівство 15-го ст? Про державотворчі заходи провідників Гайдамаччини? Про дипломатичні заходи Остряниці чи Капніста? Про українські гроші, як вираз державної суверенності, які були в обігу ще в 15-му столітті і за... Хмельниччини?(!). (Я вже не згадую про те, що ще в 16-му ст. гривня була обіговою грошовою одиницею на Південно-західніх землях ще в 16-тім ст). Тому польський історик С. Борковський-Дунін оголосить у ХІХ ст., що «нема Русі (України). є лише Москва і Польща». І раптом, невдовзі, повторімо!, - той вибух боротьби за державність. Збройне повстання народу в найтрагічнійший час нашої історії в роки ІІ світової війни проти найсильніших імперій в Європі. «З мотикою на місяць», - мудрий скаже? Ні, по-перше, іншого вибору не було; або покірно здатись на ласку окупантів, або хоч зберегти людську гідність; по-друге - піднімаючи зброю проти наймогутніших в Європі, вчорашній Полішук, Гуцул, Лемко, Слобожанець ставав у ряди народів, як рівний і вільний народ; по-третє - своєю боротьбою засвідчив усьому світові, що український народ Є і бореться за свою державність на своїй землі.

Так, Колківська республіка проіснувала лише пів року, але, як грізною і небезпечною вона була для окупантів, що щойно 2-4 ли стопада 1943 року, згромадивши велику військову силу відважились напасти на неї. Але була то їхня програна перемога.

Минули десятоліття і поза наститрливих намагань совітів викреслити з історії і пам'яті людської Колківську республіку, як символ боротьби за Українську державу, вони все повертаються до НЕЇ вже в третьому поколінні, бо вона була їхньою республікою, вони її творили, вона була клаптиком Української держави українського народу.

Нестало нацистської Німеччини, нестало СССР, проти яких вони, воїни УПА боролися, а Україна, за яку вони воювали, збулася. Прийдім до КОЛОК всі і поклонімося їм, Предтечам Незалежності України!

2013 року виповниться 70 років від створення Колківської республіки. Треба сподіватись, що до того часу історики напишуть повну монографію про Колківську ореспубліку, як символ визвольних змагань за Українську держдаву. І буде нагода найвища! привернути КОЛКАМ статус міста.

Матвій - учасник визвольних змвгань 1939-1944

-------------------------------------------------------------------------------------------------

P.S. При можливій публікації прошу зробити літ-мовну коректу, дякую