Прочитав у «Галичині» лист нібито від правління обласної організації «Меморіал» під назвою «Розкопки в Пшеничниках ведуть до «Нюрнберга-2». І стало прикро. Гетьманщина, гетьманщина... Хлопці і дівчата, що ви ділите, на чому сваритесь? На кістках? І вам не соромно...

 Я не є членом «Меморіалу» і не брав участі в розкопках, тож ті чвари особисто мене не стосуються. Довго думав, чи висловлювати в газеті свою думку стосовно цього. Я мовчав, коли бачив, як різні партії гризуться між собою, котра краща, але не можу дивитись, як це відбувається в «Меморіалі». Складається враження, що кожен тягне «ковдру» на себе, кожен хоче показати, що він кращий, націоналістичніший, а за всією цією мішурою проглядає банальне — дорватись до владного корита, отримати підтримку виборців і стати депутатом. Ніхто не може достеменно сказати, кого саме покатовано та закопано нишком біля села Пшеничників і в які роки це було: в 39-му чи в 45-му. Та чи таке вже актуальне це питання?! Там лежать невинно убієнні, там лежать українці!

І таких мільйонами понищено та закопано по всій Україні. Колись читав статтю Круцика про те, що в Станіславській тюрмі знайдено до півтисячі справ на людей, котрі там загинули без суду та слідства, тільки за одним звинуваченням — в українському націоналізмі. Згадую один висновок про смерть: «Умер от старческого маразма». Можете собі уявити, який ідіот міг написати це? Від маразму ніхто не помирає, бо в іншому разі ми уже давно мали б справді українську владу. Та як пишуть у цій статті її дописувачі, їх власний судмедексперт учасник розкопок О. Левицький запевнив, що «дані про смерть похованих у Пшеничниках від інфекційних хвороб, про що говорить Р. Круцик, не відповідають дійсності, бо в таких закладах, як тюрма, існує медична служба, яка наглядає за ув’язненими...». Тож пан Левицький заперечує ті сотні справ, що і сьогодні лежать в архівах тюрми? Нехай ці слова залишаться на совісті Левицького, бо всі знають, скільки людей вмирало по тюрмах від такого «догляду».

Науковці колись вивчатимуть це питання. Можливо, совість загризе котрогось з енкаведистів, що брав участь у нищенні цих людей, і він надасть свої спогади. Нам потрібно говорити не про те, чи правильні припущення

Р. Круцика, що там лежать ті, хто помер у тюремних казематах. Треба писати про те, що прокуратура не виконала своїх прямих обов’язків: довідавшись про масові поховання, вона зобов’язана була порушити кримінальну справу. Треба говорити про те, що і СБУ мала б виконати свій обов’язок — опитати колишніх співробітників НКВД—КДБ, яким щось відомо про це поховання. Як це зробив колись у Львові генерал СБУ Іван Войтович. Він дав команду опитати пенсіонерів спецслужби та виявив, як і де було знищено і поховано Романа Шухевича. Треба говорити про українську владу — попереднього і теперішнього голів облдержадміністрації, підлеглі яких не виконали своїх прямих обов’язків і не примусили правоохоронців вжити відповідних заходів щодо розслідування факту масових поховань.

Між іншим, Роман Круцик це вмів робити. Невже так важко було провести нараду в голови ОДА, запросивши туди всіх силовиків і протокольно дати їм відповідні доручення? Та натомість наші політики розпочали гризню на кістках, гризню тільки тому, що їм не подобається авторитет Круцика серед людей.

Недавно в музеї міської ратуші я побачив виставку «Народна війна», яку створив Роман Круцик. Він провів титанічну роботу зі збору інформації про національно-визвольні селянські повстання по всій Україні. Це дуже показова виставка про те, що визвольні змагання продовжувались не тільки героїчною боротьбою УПА. Ця боротьба не закінчувалась і після знищення Української Народної Республіки. Чи не за цю роботу київського «Меморіалу» йдуть такі нападки на пана Романа? Щось мені не віриться, що таке написали наші місцеві «меморіалівці». Це більше схоже на замовлення з Кремля.

«П. Круцик мав би пам’ятати, що на початку 90-х років багато членів «Меморіалу» були членами КУН», — стверджують дописувачі. Будьмо відверті, КУНу тоді ще не існувало. А якщо б навіть і був, а хтось не був його членом, то він не міг бути членом «Меморіалу»? Причому тут КУН, навіщо ви приплітаєте до святих справ свої політичні партії? Геть подуріли люди зі своїми партіями. Згадаймо: Конгрес Українських Націоналістів в «Єдиному реєстрі громадських формувань» у Мін’юсті є за №385 від 26.01.1993 р.

Установча конференція обласного товариства «Меморіал» відбулась 14 жовтня 1989 року. В травні 1988-го було створено культурно-освітнє товариство «Рух», при якому організовано осередок «Меморіалу», який очолювали Круцик та Каспрук (тоді ж і було розпочато роботи з виявлення місць масових поховань). Навіть Всеукраїнське культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» було зареєстровано в 1992 році. Тоді КУНу ще не було, всі члени «Меморіалу» були безпартійні. Та й хіба що крім Івана Павликівського, жоден із сьогоднішніх членів правління «Меморіалу» тоді участі в розкопках не брав. Та якби не Круцик, то ми і сьогодні не мали б у Дем’яновому Лазі музею.

Так, «меморіалівці» роблять потрібну й важливу роботу, і ми вдячні їм за це. Та не ганьбіться публічними чварами. Невже не можна всі ваші незгоди обговорити між собою, аніж виносити їх на загал, в газету? Українські патріоти, у вас що, вже немає ворогів української державності і ви вирішили боротись між собою?